- Не було страшно перший раз? - питає Аня парамедика зі своєї групи.
Екіпаж ASAP 28, який зараз дислокується на самій лінії фронту у Пісках, декілька днів тому вивозив двох поранених, обох - у важкому стані. І їх вдалося врятувати!
- Ні. Вже аж біля госпіталя, коли треба було повертатися назад, відчула приплив адреналіну, - відповідає дівчина.
- Це добре. Добре, що не страшно, - спокійним і рівним голосом відповідає Аня. - Бо теорія теорією, але тільки практика може показати реакцію людини на ситуацію.
Всі мовчать. Всі сподіваються. що можливості попрактикуватися буде якнайменше.
Вечір. Сидимо на подвір'ї поряд з кухнею. Біля ніг граються два маленькі білі кошенята, ліниво і з цікавістю на це дійство спостерігає собака розвідників Рината. Небо чисте-чисте, і зірки на ньому - неймовірно яскраві.
Лунають вибухи.
Часом хтось скаже: "Це Бутівка", "А це по Авдіївці", "Це вже до нас прилетіло"... Коли зривається зовсім близько, всі затихають.
Декілька пар очей гіпнотизують рації із готовністю блискавично вилетіти на виклик.
Реанімобіль півдня відмивали і перекомплектовували. Моделювали ситуації, знову і знову повторювали, що, як і коли треба застосовувати, як діяти в різних випадках.
Постріли не стихають. Часом в небі видно зарево, яке супроводжується гучним вибухом. Часом темряву прорізає лише звук.
Хтось перекинеться словом, хтось почне розповідати історію, хтось - жарт, а дехто просто мовчить. І всі гіпнотезують рації.
Піски. Війна. рік четвертий.
Допоможіть нам і надалі рятувати безцінні життя. Це важливо не тільки нам, ми знаємо. Підтримайте:
5168 7573 0733 4872 Приватбанк
Анастасія Шибіко, "ASAP RESCUE".