СПАСИБІ ВАМ ЗА СПРАГУ ДО ЖИТТЯ", АБО ЧОМУ Я ЛЮБЛЮ, КОЛИ В ЛЮКСЕМБУРЗІ ЙДЕ ДОЩ...
UN REMERCIEMENT POUR LES BENEVOLES AU ZONE DU CONFLIT
Кожного ранку, встаючи на бігову доріжку, я знаю : без цього я не завантажу 30-кілограмові сумки із гуманітарною поміччю до машини - саме це є моя робота в "Українці".
Пройшло вже 55 днів від моєї поїздки в Україну, від моєї подорожі на фронт...і що дивно : спогади, враження і образи, вони не притупляються, не щезають, а навпаки - стають більш конкретними і чіткими, і таке враження, що все це було вчора, але не зі мною.